розукомплектувати

-у́ю, -у́єш, док.

1) Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини.

2) Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого.

3) Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.